Дорогі здобувачі освіти та співробітники ДНЗ «Полонський АПЦО»!
Вітаю вас на блозі практичного психолога!

Сьогодні побажання «мирного неба над головою» з пасивного словника ввічливості стало щоденною молитвою для кожного українця. Світ навколо нас змінився і навіть по завершенню воєнних дій – не буде колишнім, звичним та простим. Неможливо бути готовим до прийняття страшних подій, що стали сьогодні буденними новинами для пересічного українця.
Попри все що відбувається, ми маємо потурбуватись про себе: бути сильними, стійкими та здоровими, щоб забезпечити своє майбутнє та майбутнє нашої країни. Це надважливо сьогодні та дуже складно: часом не вистачає сил, духу, нервів – і це нормально.
Єднання, взаємодопомога та підтримка один одного – наш шлях до збереження й незламності.
Жити потрібно продовжити зараз, ми не можемо дозволити собі відкласти це на кінець війни.
Кожен з нас – маленький гвинтик на шляху до спільної перемоги!

                                   Служби психологічної підтримки

·         Національна психологічна асоціація: 0 800 100 102 (10:00–20:00 щодня, дзвінки безоплатні).

·         Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді (ГО «Ла Страда-Україна»): 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).

·         Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді»: 0 800 210 160.

·         Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444 (10:00–20:00).

·         Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine: 7333 (цілодобово). 

Проєкти та онлайн-ресурси

·         «ПОРУЧ»: спільний проєкт МОН, ЮНІСЕФ та інших організацій, що надає онлайн-групи підтримки для підлітків.

·         «Не дрібниці»: безпечний підлітковий онлайн-простір з безоплатними консультаціями психологів.

·         Mental Help: онлайн-платформа безоплатної професійної психологічної допомоги. 

Зв'язок з МОН

·         Гаряча лінія МОН: 0 (800) 50-45-70 — працювала раніше для консультацій щодо вступу 2024, але може бути корисною для запитань, що стосуються освітнього процесу в цілому. 

 

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ПІД ЧАС ВІЙНИ

Війна увірвалася в наші життя, зруйнувала плани, змінила кожного з нас та світ навколо нас. Кожен з нас знаходиться зараз в різних обставинах, але нас об’єднує спільна біда та спільна мета. Кожен випадок індивідуальний і відповідно різняться дії, рекомендації та методи спрямовані на самозбереження. Ми відчуваємо гнів, страх, занепокоєння, розгубленість, безпорадність, відчай, провину, безсилля і тривогу.
Кожен має право на будь-які почуття!
Вони свідчать що ми живі. Але в той самий час глибоке, тривале поринання в них – виснажує організм і загрожує нашій безпеці. Заважають нам мобілізувати власні сили, що в будь-який момент можуть стати в нагоді не лише вам самим.

Турбота про себе – не егоцентризм, це здоровий егоїзм необхідний для виживання. Людина що потонула в переживаннях – не може дати собі ради, допомогти тим кому конче необхідна допомога тут і зараз, вона сама потребує сторонньої допомоги в стресових ситуаціях, що зараз переповнили наше життя. Тому вкрай важливо навчитися турбуватися про себе, правильно реагувати на виклики і пристосовуватись до нових умов, зберігати надію та витримку.

ЯК ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ?

Війна приносить не тільки психологічні травми, але й втрати (майна, роботи чи близьких людей). Кожна людина по-своєму переживає втрату: хтось знаходить в собі ресурси й живе далі, хтось закривається в собі й забуває про власне життя, хтось поринає в роботу, прикриваючи так скорботу. Зрештою, більшість пристосовується до свого життя після втрати й вчиться з нею справлятися. Пропонуємо деякі рекомендації, які допоможуть швидше повернутися до нормального життя:
Пам’ятайте, що втрати – це не тільки про життя близьких. Переїзд, розлука й навіть втрата звичного розпорядку дня – це також серйозні випробування для психіки. Не потрібно знецінювати свої переживання щодо втрат чи порівнювати їх із втратами інших.
Давайте собі можливість оплакати втрати. Біль втрати можна переживати по-різному, тому в цей період важливо ставитися до себе поблажливо, дозволити собі будь-яку реакцію на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. Все, що ви відчуваєте, – це нормально.

Зрозумійте, що немає єдиного алгоритму переживання втрати, правильно – це так, як відбувається саме у вас. Є певні закономірності й етапи проживання горя: заперечення, гнів, компроміс, депресія та прийняття. Але не потрібно сприймати їх буквально. У кожної людини відбувається індивідуальний процес, а етапи можуть повторюватись чи змішуватись.

Три речі, які ви маєте знати про психологічну службу ліцею:

1.     Якщо ти приходиш на консультацію до психолога – ти НОРМАЛЬНИЙ.

Психолог та психіатр — не одне і те ж. Психолог відрізняється від психіатра, як божевільний день від божевільного дому.

Лікар-психіатр – це спеціаліст в області лікування психічних захворювань (напр. шизофренія). Використовує переважно медикаментозні методи лікування (напр. пігулки).

Психолог – спеціаліст, який консультує здорових людей у важких ситуаціях в різних сферах життя (проблеми в навчанні, сімейні відносини, вибір життєвого шляху, саморозвиток, тощо).

2.     До психолога приходять УСІ люди.

До психолога звертаються люди, які відчувають потребу щось змінити, вирішити проблему і знайти вірний шлях у житті. Психолог готовий бути поруч, коли вам важко. Це людина, що має професійну інформацію, але без готових відповідей на усі випадки життя, адже кожен випадок індивідуальний. Тому психолог лише підкаже і допоможе, а рішення завжди залишиться за вами.

3.     Якщо ти звертаєшся до психолога, то все, про що ви говорите, ЗАЛИШИТЬСЯ між вами.

Основне правило роботи психолога – конфіденційність. Це означає, що ніхто без вашої згоди не дізнається, з яким питанням ви звертались до нього, про зміст вашої з ним бесіди, або ж про сам факт вашого звернення. Це стосується і результатів психологічного тестування, яке проводиться в закладі. Про ваші результати знає лише психолог та ви. Класному керівнику надаються матеріали в загальному вигляді.

Завдання практичного психолога навчального закладу:

·         робота над покращенням адаптаційного періоду першокурсників під час навчального процесу;

·         створення психологічного портрету здобувачів освіти для ефективної роботи з ними класних керівників і викладачів;

·         зміцнення психологічного здоров’я здобувачів освіти шляхом проведення психологічного розвантаження;

·         створення сприятливого мікроклімату в педагогічному і учнівському колективах з метою розвитку інтелектуального потенціалу учня та підвищення продуктивності;

·         надання, у разі необхідності, психологічної підтримки здобувачам освіти та викладачам;

·         просвітна робота з педагогами, батьками, здобувачами освіти;

·         допомога здобувачам освіти у життєвому самовизначенні, виборі шляхів самореалізації та професійному розвитку;

·         розвиток творчих та інтелектуальних здібностей учнів.